"Поет повинен відповідати за свої слова"

Минулого тижня в Коктебелі провів творчий вечір містеріальний художник і музикант, живописець, графік, фотограф, творець об’єктів, звукових скульптур, відеоартист, "льодовитий поет" Герман Виноградов.

"Братнє повидло"

По вечорах у Коктебелі стало по-осінньому прохолодно. Туристів залишилося зовсім небагато, але на віллі BASSO як і раніше проходять творчі вечори. Минулого тижня гості й жителі Коктебеля прийшли на зустріч із Германом Виноградовим. Зустріч відбувалася в саду навколо басейну. Глядачі куталися у светри й курточки, рятуючись від вечірньої прохолоді. Босий Г. Виноградов вийшов до тих, хто зібрався, пройшов по каменях й опустив ноги в крижану воду басейну. Зал заворожений вимір.

Спочатку Герман Ігорович взяв у руки качалку й металеву кришку від каструлі. Ударивши деревинкою по кришці, він став плавно опускати її у воду, витягаючи неймовірні звукові вібрації.

Потім Герман Виноградов майстерно став читати вірші, увійшовши в образ російського селянина.

- Зараз це модно. Тому кілька рецептів і рад народної медицини, - сказав він. Спочатку публіка мовчачи слухала кожному його слову, потім почулися смішки, а після зал залився гомеричним реготом. М. Виноградов продовжував:

- Повидло братнє. Коди прийде брат, надоть його міцно обійняти. Стискати його в обіймах доти, поки з його носика, ротика, вушок і вічок не поллється повидло.

Потім Герман Ігорович занурив особу у воду, вийшов з басейну й взяв гітару. Він виконав кілька пісень сатиричного характеру.

Бікапо

З 1984 по 2004 рік Герман Виноградов провів близько 1,5 тис. містерій "Бікапонія Небесного Лісу" у Росії, на Україні, у країнах Європи, США й Канаді. Після виступу глядачі могли поспілкуватися з ним у вузькому колі. Сам Г. Виноградов пояснює значення слова "бікапо" так: "бі" - це дзвінкий такий удар, "ка" - звук, що тягнеться, а "по" - загасаючий. Співрозмовникам Герман Ігорович пояснив, що свою квартиру в Москві на вулиці Земляний Вал він облаштовував, як театр майже 20 років.

- Кожний недільний вечір у своїй московській квартирі я даю містеріальний концерт, - пояснив він. - А в грудні на фестивалі мистецтв "Рукопису не горять" на Патріарших ставках я виступаю, сидячи в ополонці. Я роблю це спеціально, тому що вважаю, що поет зобов’язаний відповідати за свої слова. Якщо ти насмілився вийти на люди й з їм свої добутки, то зобов’язано перебувати в екстремальних умовах. Не можна розтягувати свій виступ. Публіка повинна почути головне, а поет з тільки важливе. У людини, що сидить в ополонці, з, немає бажання тріпатися попусту.