Рекомендуем

• Хороший противоударный телефон с доставкой по Украине.

отдых в Крыму

"Феодосія знову перетворюється в повноцінний курорт"

"Кафa" зустрілася з москвичкою Тетяною Перекатовою, що приїжджає в Феодосію на відпочинок протягом 20 років, і довідалася її думку про зміни, які відбулися за цей час.

- Як ти думаєш, чому люди їдуть у Крим і хто вони?
- Сюди їде велика кількість людей, які люблять Крим. А взагалі можна виділити дві категорії: ті, хто боїться їхати за кордон, в інше язикове, культурне середовище, і ті, хто їздив у Крим, їздить і буде їздити.

- У якому році ти в перший раз потрапила в Феодосію?
- Уперше я приїхала в Феодосію в 1985 році, це було перше кримське місто, і перший місто-курорт, що я бачила у своєму житті. У той час це був повноцінний курорт. Ми зійшли з поїзда й відразу занурилися в суєту, у сонце й дуже бурхливе життя, що тут тоді була. Це був початок часів перебудови, і ніякі зміни міста тоді не торкнулися. Він жив по радянських курортних законах: багато людей, багато дешевих закладів, тоді радянських їдалень, де дуже смачно готовили, працювали великі тітки...

- Це був випадковий приїзд або ти їхала сюди цілеспрямовано?
- У той час у Феодосії на Золотому пляжі проводився фестиваль авторської пісні й називався він, як і все в Криму, "Червоні вітрила". Ми приїхали взяти участь у ньому.

- Що змінилося відтоді?
- Я досить часто бувала у Феодосії з тих пор і бачила всі зміни, що відбувалися в місті поетапно. Він мінявся разом з усіма країнами СНД. І вже в 90-х змінилося все - з курорту він перетворився в провінційне місто з морем, у який приїжджали люди по старій пам’яті. Зараз я бачу, що років п’ять-сім назад почалося перетворення Феодосії знову в повноцінний курорт - гарне, веселе, життєрадісне місто, таким, коли я його побачила в перший раз.

- Заради чого ти приїжджаєш у Феодосію?
- Спочатку, звичайно, - це сонце й море, властиво, як й у всіх курортників. Згодом з’явилося дуже багато знайомих у Феодосії. Для людини будь-яке місто - це не тільки набір архітектурних будов й якихось вражень, яких він може дати. Щоб зрозуміти місто, потрібно для початку довідатися його людей, інакше ти не зможеш сказати, що ти місто знаєш. Ти однаково в ньому гість, а точніше - перехожий або проїзний. Мені у свій час пощастило, я познайомилася із цілим шаром молодих людей, які тут жили, тоді їм було по 20 років. Зараз їм уже по 30 і вони почали соціально реалізовуватися й займати якісь пости в структурі цього міста, в адміністрації, брати участь у житті Феодосії. Їхній талант, соціальна активність - вона теж сприяє тому, що ти, приїжджаючи в Феодосію, завжди бачиш зміни й сприймаєш їх, як плоди праці от цих людей, які прожили свою молодість у дуже напружений період. І зараз, завдяки, може бути, Інтернету, своєї допитливості вони довідаються про світ дуже багато нового й прагнуть це нове принести у своє місто й перетворити його в мир, у якому приємно жити незалежно від сезону.

- Що найбільше сильно відштовхує?
- Відштовхують дуже багато стереотипів поводження всіх курортних структур міста, які збереглися з перебудованих часів, починаючи від квартирної господарки, що здає житло, і закінчуючи адміністрацією. Відносини до свого міста й свого життя, як обивательська психологія. Усі настроєні на щосекундний результат. Швидко здати кімнату, швидко одержати гроші й не вкласти їх у розвиток - облагородити місце, у якому живеш, а прибудувати ще одну кімнату. Іде розрахунок на одержання прибутку в наступному році. От це я називаю обивательський психологією, вона приводить до того, що замість того, щоб підвищувати якість життя, збільшують кількість місць. Треба любити свій будинок, а не перетворювати його в знаряддя праці! І це стосується дуже багатьох сфер життя Феодосії, а не тільки здачі житла. Люди говорять про те, що потрібно боротися зі сміттям, а насправді я не згодна з висловленням, що чисто там, де не смітять - це тільки половина. Чисто там, де не тільки не смітять, але й прибирають.

Головні претензії до Феодосії - це її нечистота, починаючи з вулиць, по яких ти пройдеш кілька кварталів у пошуках урни, а якщо її й знайдеш, то вона буде переповнена. Так не мабуть , служби повинні працювати. Цього року я дуже часто чула, що люди ремствують, що впав туристичний потік, немає сезону, і дивуються тому, що туристи їдуть у Туреччину. Торік через ряд накладок, що були в Туреччині - люди туди не поїхали. Турки що зробили у свою чергу? Вони опустили ціни. І цього року , вибираючи, куди поїхати - у Крим або Туреччину - розуміють, що за $300 можна з’їздити в Туреччину, де все включено й постіль міняють щодня . А що зробили кримчани цього року ? Вони підняли ціни, щоб якимсь образом одержати той прибуток, на яку розраховували. Але щоб люди приїжджали, треба для цього щось робити, а не думати тільки про свої доходи.

Підвищувати якість життя необхідно на всіх рівнях. І гарне керівництво завжди показує приклад, починаючи із себе. Зараз поки самі чисті місця в місті навколо банків. Як тільки попадаєш на територію банку, ти попадаєш на гарну бруківку, обов’язково знайдеш урну, прохолодь, гроші (сміється).

- Є улюблені місця, які ти завжди відвідуєш? Вони теж змінилися?
- Я не можу сказати, що є особливі місця, які я виділяю. Мені подобається все місто, люблю тут бувати не в сезон, тому що тоді він здобуває свою особу дуже старого, дуже затишного міста не тільки для відпочинку, але й для життя. У цілому відбулося багато змін. На пустирях почали виростати будинку, але хотілося б, щоб навколо цих будинків виростали сади, щоб це було особливо красиво. Дуже люблю Лису бухту. Уперше я побувала там в 1991 році. Це тоді було місце, куди приїжджала московська й пітерська інтелігенція, щоб повністю розчинитися в природі. За останні 17 років природи стало дуже мало. І як будь-яке популярне місце, що перетворюється в місце тусовки, а не відпочинку, воно придбало свій колорит. Навіть у тім виді, у якому існує зараз, воно не так вуж і погано. Але потрібно додати цьому хоч якісь цивілізовані рамки. Забрати смітник, що виникла в цієї "інфраструктурці", стежити за тим, щоб не вирубувалися ліси, щоб не виникали пожежі й не розводити антисанітарію. Тоді це місце може стати щось начебто маленького Гоа. Зі своїми законами, звичайно, але цікаве, веселе, молодіжне.

- По роботі ти багато подорожуєш і тобі є із чим зрівняти. Як виглядає Крим у порівнянні з іншими курортними місцями, де ти бувала?
- Не можу сказати, що дуже багато подорожувала, але, проте, мені пощастило побувати в Азії, на Близькому сході, у Європі. З останніх подорожей була в Малайзії, Фінляндії й грецьких островах. Коли десь буваю, завжди порівнюю місце, якщо воно рівняється, звичайно, із Кримом. Із центральною Європою Крим зрівняти не можна - це безглуздо. Малайзію ніяк не можна зрівняти, зовсім інше місце: бунгало в тропічному лісі, виходиш із одного боку - мавпи, з іншого боку - папуги, перед тобою шумить океан. Хоча, незважаючи на його віддаленість, деякі речі, які там є - вони схожі. Там є ціла структура дуже дешевих готелів, вірніше навіть бунгало. І зручності в них несильно відрізняються від Криму. Там теж є курортні структури, де можна, також як й у Криму почувати себе вільним і розслабленим. Дуже вимуштруваний персонал, усмішливий і привітний, що не завжди є в Криму.
Єдине місце, у якому я згадувала Крим безупинно, - грецькі острови. Це ідеал, до якого потрібно прагнути Криму. Дуже схожий клімат, рельєфи, величезний туристичний потік, з яким маленькі острови легко справляються й зовсім при цьому не напружуються. Там виникає відчуття, що хазяїн приймає гості, а у Феодосії такого відчуття немає, навіть навпаки: начебто хазяїн вийшов, залишив тебе й до того ж навісив купу заборон, а сам чекає, коли ці окупанти підуть і він залишиться один.

- Хотілося б постійно жити в Криму, якщо так, те де й чому?
- Я думаю, що буду коли-небудь жити в Криму. Але тоді, коли мені захочеться більше спокою й природності. Зараз, звичайно, це складно собі представити. Я прекрасно розумію проблему молодих людей у Криму, тому що дуже мало цікавих структур, у яких можна працювати. Тут усе підлягло сезонному мисленню. А взагалі сюди не страшно переїжджати, навіть столичний житель зможе знайти собі місце роботи. Але поки ти молодий і звик жити в столичному темпі, тутешній ритм здається дуже повільним. З кожним роком, чим старше ти стаєш, тим більше ти звертаєш увагу на своє місце не в соціумі, а у світі, тим ближче тобі стає динаміка цього міста. Я знаю дуже багатьох людей, які хотіли б фінішувати в такому місці, як Феодосія.