Собака з людським серцем

У феодосійському Будинку офіцерів флоту пройшов останній у цьому сезоні спектакль московського незалежного театру "Арбат". Постановка зібрала майже повний зал глядачів, хоча обіцяний публіці Валерій Золотухін не приїхав. Після спектаклю кореспондент "Кафи" поспілкувався з виконавцем ролі Шарика й Шарикова - актором Микаэлем Молчанусом.

Сюжет – класичний

Майже місяць Феодосія була обклеєна афішами, що кличуть на "Собаче серце" з режисером Валерієм Золотухіним у ролі Преображенського. Як пояснив головний адміністратор московського незалежного театру "Арбат" Вілен Бабичев, режисер і виконавець головної ролі занедужав. Професора зіграв Володимир Конкін. Його сценічним партнером був Микаель Молчанус у ролі Шарикова.

Режисер не відступив від класичного сюжету. Медичне світило пересаджує насінні залози й гіпофіз померлого Клима Чугункіна псові Кульці. Експеримент не вдається: замість омолодження відбувається олюднення. Добра Кулька перетворюється в Поліграфа Поліграфовіча Шарикова - точну копію п’яниці й хулігана Чугункіна, що успішно адаптується до соціалістичної дійсності.

Після спектаклю кореспондент "Кафи" поспілкувався з "завідувачем підвідділом очищення міста Москви від бродячих тварин".

Як народжувався Шариков

- Споконвічно я взяв небагато від Толоконнікова (актора, що зіграв у фільмі Бортко), - розповів Микаель, - ще спостерігав за іншими людьми. Щось підказував Валерій Сергійович (режисер В. Золотухін - прим. ред.). Так на кожній репетиції щось додавалося, поки продюсер мені не сказав: "Миша, ти тут не граєш, ти тут живеш".
- Яка найдужча риса в Шарикові, і в кого вона часто зустрічається?
- Кульок - великий хам. Багато "шариковского" у наших політиках. Тих, які "хапнуть", а на словах усі перекрутять, перевернуть, і ти ще винуватим залишишся!
Микаель зізнався, що деякі "політичні" фрази вдало вписуються в спектаклі. Наприклад, знамените "Ці руки нічого не крали" звучить у новому спектаклі "Декамерон", що з’явиться в нас у наступному році.

"У Шарика - людське серце"

За словами М. Молчануса, грати Шарика він погодився не відразу.
- Я взагалі спочатку пропонував взяти дресированого пса, - розповів актор, - Але Сергійович сказав: "Ні, будеш грати ти. Просто спостерігай за собаками". І я став спостерігати. Виявилося, пес у мене - дійсна булгаковська Кулька: гарний, ласкавий, але тільки спробуй замахнися на нього! А у вівчарки, дівчинки, учився "собачій міміці". До речі, після такого "спілкування" із собаками я став добріше.
- У Кульки - собаче серце?
- Більше людське. Якби люди були такі, як з, мир був би краще.

Скандальний "Вий"

Спектакль "Вий", з яким театр приїжджав у серпні, викликав бурхливу реакцію глядачів.
- Ми регулярно перевіряємо відгуки про "Вії", і знаємо, що в основному його лають, - сказав Микаель, - однак глядачів з кожним спектаклем усе більше й більше.
- Вони говорять, що "клюють" на дівчину з афіші...
- Вони "клюють" на головного героя, це точно, - сміється актор, - до речі, гомосексуалісти спектаклем дуже задоволені.

Преображенський Золотухіна - м’якше
Дуже тепло озивався Молчанус про Валерія Золотухіні.
- Валерій Сергійович - дуже добра людина. За всю роботу з ним ніколи не чув від нього брутального слова. До речі, його Преображенський м’якше, - розповів М. Молчанус, - Ще він трудяга: перед спектаклем може прийти й допомагати розставляти декорації.
Крім булгаковських героїв, під час убивства Клима й операцій над Шариком, на сцені танцювала дівчина. За словами Микаеля, це не введений персонаж.
- Це те, що читалося в добутку, - пояснив М. Молчанус. - Золотухін сказав: "Треба показати душу Шарикова. Пускай дівчинка танцює". Коли вона в чорному - це значить, що народжується щось погане. А коли в білому - повертається гарне.