Вручили премію Волошина

У минулий четвер у Коктебелі вручали премію Максиміліана Волошина. У номінації "Брега Тавриди" їй був визнаний гідним сімферопольський поет Андрій Поляков, а спеціальний приз одержала харківська поетеса Ірина Євса. Офіційна церемонія нагородження завершилася творчим вечором.

Поети

З 9 по 14 вересня в Коктебелі проходив Шостий Міжнародний літературний Волошинський конкурс, на якому вперше вручили Міжнародну літературну Волошинську премію, затверджену 3 квітня 2008 року в Москві. Церемонія вручення відбулася 11 вересня на віллі BASSO у присутності літераторів, що пишуть російською мовою. Серед них були переможці Міжнародних літературних Волошинських конкурсів минулих років. На одержання премії претендували десять поетів з України й Росії.

Як повідомив "Кафі" співголова Оргкомітету й координатор Волошинської премії й фестивалю ім. Волошина Андрій Коровін, споконвічно передбачалося, що премія буде мати грошовий еквівалент у розмірі $2 тис. Однак на церемонії нагородження перед оголошенням імені лауреата А. Коровин повідомив, що спонсори порахували цю суму недостатньо круглої, тому вони вирішили збільшити розмір премії до $3 тис.

Першим лауреатом премії Волошина став сімферопольський поет Андрій Поляков. Він прийняв нагороду, подякував всіх і з посмішкою додав:

- Я вперше тримаю в руках таку суму, а те, що я одержав неї за мої вірші, навіть не віриться. Може бути, тепер моя мама Емма Григорівна не буде називати мою пристрасть до поезії дурним заняттям. (У залі почувся сміх.) Ті, хто знаком з моєю мамою, зрозуміли, про що мова йде.

Диплома за правильний вибір удостоївся журнал "Прапор", що подав на розгляд оргкомітету премії документи на А. Полякова. Спеціального призу й премії в розмірі 15 тис. рублів від Союзу письменників Росії була визнана гідною харківська поетеса Фрина Євса.

Заслуги

Премія Волошина в номінації "За заслуги перед культурою" присуджується людям, які не подовгу служби, а добровільно внесли значимий вклад у культуру.

- Ця премія вручається не за літературний талант автора, а діячам громадських організацій, клубів і рухів, про праці яких незаслужено забувають і практично не згадують при врученні всіляких нагород, - сказав Андрій Коровін. - Лауреатів цієї премії з вибирати тільки оргкомітет, а нагороджуватися нею буде той, хто займається суспільної діяльності на момент вручення. Однак цього року члени оргкомітету одноголосно відступили від установлених правил і присудили премію Володимиру Петровичу Купченко посмертно.

Премію вручили вдові лауреата Розі Хрульовій. Вона розповіла про те, як після закінчення інституту в 1961 році її дружин приїхав у Коктебель, щоб присвятити своє життя вивченню біографії й творчості Максиміліана Волошина.

- Його праці про біографії Волошина публікуються вже після смерті Володимира Петровича, а також я постараюся домогтися видання повного зібрання творів поета, - підкреслила Р. Хрульова. - Всім тим, що зібралися, відомо, що в ті роки вивчення біографії й спроби видати вірші Волошина були небезпечним заняттям і не приносили нічого крім неприємностей. Мій чоловік пройшов шлях від садівника в Будинку творчості "Коктебель" до директора Будинку поета, але після відкриття музею Волошина його професіоналізмом зневажили. Тоді в 1985 році він покинув Коктебель і переїхав у місто Ломоносов під Ленінградом, але й там він продовжував займатися улюбленою справою.

Роза Павлівна повідомила, що Володимир Купченко склав картотеку, що щохвилини в хронологічному порядку відбиває життя Волошина. Картотека працює зараз, а волошиністи часто їй користуються.

Поздоровлення

Після офіційної церемонії нагородження лауреати премії Максиміліана Волошина Андрій Поляків і поетеса Ірина Євса прочитали свої вірші. Публіка з ентузіазмом аплодувала поетам.

- Можете не ляскати після кожного вірша, це не обов’язково, - запропонувала І. Євса. - А те виходить, як на концерті зірки естради.

Однак вдячні шанувальники поезії продовжували нагороджувати поетів оплесками після кожного вірша.

Кульмінацією вечора став джаз: музиканти Віктор Лівшиць, Андрій Арнаутов і Володимир Соляник поздоровили літераторів джазовою програмою, завершивши свій виступ за північ.