Рекомендуем

• Где купить настоящий цейлонский чай Акбар.

отдых в Крыму

"На сцену потрібно виходити, коли є що сказати"

У Феодосії в Будинку офіцерів пройшов спектакль Московського незалежного театру "За двома зайцями". Проню Прокопівну зіграла акторка Руслана Писанка. Після спектаклю Руслана розповіла кореспондентові "Кафи" про спектакль, про свою роботу й про себе.

Про спектакль

- Що Ви вкладали в образ Проні?

- Ми завжди намагаємося влити в образ якісь комплекси, думки, щоб було про що сказати глядачеві. Якщо нема чого сказати, тоді не треба виходити на сцену. На цю роботу я погодилася тому, що навколо мене багато жінок, які закохуються в аферистів і залишаються біля розбитого корита. А я хочу, щоб жінки навпаки, закохували в себе чоловіків, і не робили дурних помилок, як Проня Прокопівна.

- Вона щиро говорила, що "ішла не за магазини"?

- Я думаю, що так. Вона просто закохалася в його образ.

- У цьому спектаклі ви виходили в зал для глядачів. Чия це була ідея?

- Ідея моя. Я роблю так не в перший раз, але завжди імпровізую. Таким чином, я влаштовую театр поза сценою. Глядачів спочатку це шокує, але потім вони теж утягуються в гру.

Про глядачів

- У кримської публіки є якісь особливості?

- Це не тільки з півострова, але й гості з України й країн СНД. Реагують добре, принаймні, мені здається, що тут глядачі більше розкуті.

- Як ви спілкуєтеся зі своїми глядачами?

- Мій сайт зараз у стадії розробки, тому що я постійно на гастролях або на зйомках. Але коли з’явиться час, я все-таки здійсню цю ідею. Хотілося б спілкуватися на теми, які хвилюють людей. І допомагати - своїм досвідом, знаннями, впливом образа, що подобається людям. Адже Руслана Писанка - це саме образ. Навіть коли я вела погоду, люди писали мені, ділилися своїми прикростями й радостями.

Про роботу

- Яка з ваших професій - режисер, що веде або акторка - для вас важливіше й цікавіше?

- Я не пам’ятаю, щоб коли-небудь, мені не подобалася справа, яким я займалася. Сім років прогнозу погоди, звичайно, суцільним задоволенням не назвеш, але вела я його з інтересом, не кидала. Зйомки й театральні підмостки дають мені можливість переносити себе з одного миру в іншій, що дуже цікаво. Звичайно, з однієї сторони краще чомусь одному навчитися й робити це добре, але з іншої сторони людина творча повинна бути синтетичним створенням. А зараз мене знову хочуть повернути на телебачення - я знімалася в новому шоу телеканала "Інтер", що вийде у вересні.

- Якби ви працювали режисером, те які би фільми знімали?

- Дитячі фільми, або казки - для дорослих і дітей. Всі спереду, думаю, що ще пограю, а потім можна піти "за кадр", попрацювати режисером.

- Ви планували відкрити школу бальних танців для бажаючих привести фігуру до ладу...

- Так, за допомогою свого партнера, Миколи Коваленко. Сама я відкрити таку школу не маю права, я не танцюрист, хоча могла б стати ідейним натхненником, брэндом. Але Микола займається своєю школою, а я пропадаю на зйомках. Ідея не висохнула, вона знайде своє втілення, як тільки з’явиться можливість. Школою треба займатися, а для цього треба бути на місці - у Києві.

Про себе

- Яка подія у вашому житті було самим екстремальним?

- Я взагалі екстремалка. А за останні два-три років такою подією були танці. Це навіть не на грані, а за гранню можливостей, коли зі слізьми, з порваними м’язами, обливаючись потім і натираючи криваві мозолі, ти йдеш і робиш, тому що розумієш, що на тебе зробили ставку. Я ще рік відходила після цього проекту.

- Ви марновірна людина? Не страшно було, наприклад, грати відьму в "Вогнем і мечем"?

- Немає. Це був цікавий матеріал, можливість продемонструвати себе в яскравому образі, що запам’ятовується. На пропозицію Їжаки Гофмана я погодилася рівно через хвилину, тому що він - приголомшливий режисер, у якого можна тільки мріяти знятися. Хоча можу відмовитися від ролі, якщо є сумнів, щось усередині підказує: "Цього робити не потрібно".

- Як ви вирішуєте проблеми?

- Сідаю й розбираю складну ситуацію по кісточках. Задаю собі ряд питань і відповідаю на них. Тоді проблема вирішується сама собою.

- На ваш погляд, потрібно чи жінці по життю бути небагато акторкою?

- Це однозначно! З миром потрібно гратися, із чоловіками теж.

- Де і як ви любите відпочивати?

- Можу піти у фітнес - центр, басейн, на масаж, зробити якісь процедури, які мене відновлять. Але, наприклад, їхати на шашлики або бігти на пляж - для мене це не відпочинок.

- Які у вас у Криму улюблені місця?

- Артек я б назвала першим чудом Криму. Це особливе місце, що, як мені здається, лікує від всіх щиросердечних і фізичних хвороб.