Громадські працівники Феодосії пропонують рятувати фортецю

Півтори тижня назад під час суботника біля Генуезької фортеці ініціатори збирання території пам’ятника - Інна Майорова й Роман Москвін - розповіли про те, як дві вежі й кріпосна стіна переживають неорганізовані екскурсії відпочиваючих.

За їхніми словами, місцями міцність перебуває не просто в жалюгідному стані, але й небезпечна для життя відвідувачів. І. Майорова пропонує місту не занадто сподіватися на швидку допомогу держави, а займатися благоустроєм пам’ятника вже зараз. Вона нагадала, що є проект Олега Павлова про розвиток Карантину, і сама виступила з рядом пропозицій по охороні, очищенню й використанню кріпості.

Камені й діри

Інна Майорова, що виступила ініціатором серпневого суботника біля Генуезької фортеці, у якому взяли участь козаки, Партія зелених України й городяни, розповіла "Кафі", що рік у рік стан міцності стає усе більше жалюгідним. Особливо небезпечний величезний валун на стіні, з якого туристи оглядають околиці.

- Камінь перебуває в нестабільному стані, на його йде постійний вплив людей, що фотографуються, - помітила І. Майорова. - Під ним усе розкришилося. Якщо краю стіни під каменем розваляться, то камінь із.

Крім того, з боку моря російські військові зашпаровують старий пролом від ударів ядрами будь-якими підручними засобами: шифером, колючим дротом, але пролом однаково продовжує розширюватися.

- Військові готові надати робочу силу, але матеріалу, що був би ідентичним, щоб хоча б не впадало в око, у них немає. Думаю, у випадку обвалення закладуть першим, що попались під руку будівельним матеріалом, і ми будемо мати гарну латку XXІ століття, - повідомила Інна Анатоліївна. - Військові незадоволені ще й тим, що люди намагаються залізти по цій дірі на міцність, отчого вона теж обсипає. Крім того, поруч із цим проломом на міцності росте дерево, що, можливо, своїми коріннями також сприяє руйнуванню.

Контейнери й підсвічування

Інна Майорова пропонує не чекати милості від держави, а пробувати робити щось зараз, самотужки . Тим більше, по її підрахунках це не зажадає величезних засобів. Насамперед, а вона вже це говорила під час весняного «круглого стола», присвяченого розвитку Старого міста, огородити сміттєві контейнери на вулиці Горького, або ж установити там закриті сміттєзбиральники.

- Ці гори сміття навколо баків дуже впадають в око, і це перше яскраве враження перед самою фортецею, - пояснила І. Майорова. - Крім того, необхідно підсвітити вежі. Є один стовп, що стоїть біля Іверського храму, і далі стовп на Портовій. Якщо направити нагору прожектори й зробити понизу підсвічування, то все: гадити на об’єкті, що так яскраво освітлений, може бути й будуть, але це вже більш небезпечно.

За словами громадської діячки, одна із самих неприємних проблем фортеці - це сміття, що залишають після себе відпочиваючі. Вони люблять скидати зі стіни на схил скляні пляшки, засовувати в прорізи сміття, палять багаття.

- Мені розповідали, що люди напиваються, залазять по стіні на вежу, бігають по периметру, улаштовують там танцю, кострища, - згадала Інна Анатоліївна. - Людям доводилося гасити пожежі, які підходили до їхнім будиночкам. Тому потрібно обов’язково розчистити всю "зеленку" навколо всіх стін.

Місцеві жителі, що роблять туристам зауваження, домогтися від них порядку не можуть, тому зацікавлені в тім, щоб відвідування міцності якось організували й готові самі приймати в цьому участь: забирати сміття, сторожити.

Площадки й вказівки

- Ми в середині липня не полінувалися, сіли й підрахували, скільки ж чоловік відвідало фортецю: виявилося 1200 відпочиваючих, - уточнила Інна Майорова. - Якщо брати хоча б по 50 копійок, вийде сума в 600 гривень, - цього цілком достатньо, щоб підтримувати на території порядок. А контролювати прийде три основних входи.

Є в І. Майорової і пропозиції по туристичній інфраструктурі на цій території: у вежі Кріско розповідати про історію Генуезької фортеці, показувати для чого використалися ніші й бійниці; у вежі Клемента ІV відновити оглядову площадку.

- Можна, не доторкаючись до стін вежі, установити систему металевих лісів, де людина по драбинці здійнятися на площадку й подивитися в бійниці, - описала Інна Анатоліївна. - А з каменю показувати все містечко, розповідати, які храми збереглися... А експозицію можна робити виносну: цвяхи, глечики XІ століття - це все є.

Восени І. Майорова пропонує ще раз зібрати для обговорення майбутнього Генуезької фортеці «круглий стіл», на якому всі бажаючі могли б висловити свої пропозиції, а виконком хоча б їх вислухати:

- Справа не в заробітку. Нехай плату стягує краєзнавчий музей. Уведуть його у свій комплекс і беруть плату для краєзнавчого музею. Але треба щоб хтось щось робив, а дій поки ніяких не відбувається. Це починає всіх дратувати, тому що, вибачите, я бачу ці руйнування.